(Посвiчую нашiй бабi - Ганнi Дмитрiвнi)
Маленька людина
У чорнiй хустинi,
В яскравiй не можна,
Бо свята нема,
Приносить до хати
Життя винувате,
Змарнiлий свiтанок,
I все задарма.
Килими на стiнах
Згадають весiлля,
Коли дивувалась
У церквi глота
- В коханнi i злагодi
Жити повинна,
Ще зовсiм дитина,
Така молода.
Маленька людина
Вiзьме хворостину,
Пiде до зарiнка
Худобу пасти.
А в небi далекiм
Залишиться слiдом
До Бога стежина -
Щоб нас привести.
Маленька людина-
Три дочки, три сина...
Маленька людина укр. яз
© Copyright: Евгения Мер, 2012
Свидетельство о публикации №112071407601
Свидетельство о публикации №112071407601
Рецензии
Євгеніє, цей вірш своєю довершеністю вийшов на поєтичну асімптоту...
Приємно було доторкнутися до його "системи координат"... Дякую!
З повагою,
Геннадій
Панченко 26.09.2016 20:37 • Заявить о нарушении
Приємно було доторкнутися до його "системи координат"... Дякую!
З повагою,
Геннадій
Панченко 26.09.2016 20:37 • Заявить о нарушении
Дякую, Геннадiй. Це все, з того малого, що я пам'ятаю про свою рiдну бабу Ганну. Успiхiв вам.
Евгения Мер 26.09.2016 21:15 Заявить о нарушении
Евгения Мер 26.09.2016 21:15 Заявить о нарушении