Щось нове я чую
Метушаться усі народи
та не здається
– як просто думати,
Від переміни, сказатиб:
Кулі Земної погоди. ..
Панувати одні бажають.
Другі навіть не знають
чого вони й шукають.
Чужими думками
свою історію плекають...
Забули про свій шлях –
який покрили кров'ю...
Степи й поля зорали!
А снопи жита різати –
Даремно другим віддали.
Пораду чужої ради мають
“Ви не в сто-суті” по-суті.
-- Відбилися від других...
В історичнім грунті, ваше
середовище в якімсь бунті!
Не давайте піддуритись --
Ми народ великого строю!
Нашу долю сами збудуєм.
Відберемо степи широкі...
Й там посдимо нову тополю.
Свидетельство о публикации №112071406352