Сурми…
Відокремлені зорі й сонце. Так не схожі - Сварог і Дана.
Спить насіннячко в суховіі і потріскались спраглі губи.
Не пірнають у річці риби - ця сторінка вже є зібгана...
Чуєш Янголів... до надії?.. чи моєї й твоєї згуби?
Геть змертвілою і сухою, розпорошеною ріллею
розлетілись зсірілим світом незахищені світлі мрії.
Почорніла колись розквітла бездоганна в красі лілея.
Чуєш сурми? Бо я ще вірю, що є надія...
Сварог і Дана - боги вогню і води.
Трубы...
© Copyright: Ирина Луговская-Манжос, 2012
Свидетельство о публикации №112071405395
Свидетельство о публикации №112071405395
Рецензии