Завітай до мене думкою,
Доторкнись до мене поглядом,
Пригадай мене ще юнкою,
Запроси у свої спогади.
Поведи, коханий , веснами,
Де не випита тобою ще
Знову, як тоді воскресну я,
Щоб відчути той солодкий щем.
Поверни мене в далекий сон,
Де над нами струменітиме
Двох сердець шалений унісон
І п’янка жага невсИтима.
Обігрій мене цілунками
І розваж ще раз хоч мріями
Подивуй іще світанками
Сільки нам в житті відміряно?
Подаруй мені останній шанс
І тоді вже буде так, як є.
Хай тоді сміється доля з нас
Ну, а осінь копитАми б’є.
Поверни мене
© Copyright: Елена Бондарь Бондаренко, 2012
Свидетельство о публикации №112071400132
Свидетельство о публикации №112071400132
Рецензии