Лужа украинская поэзия

Вірш із збірки поезій "Земні долоні"

Станіслава Буряченка

КАЛЮЖА

Дім збудували розкішний,
новий, п'ятиповерховий.
А посеред двору
(не стало мо' сили?)
яму чомусь залишили.
Минав непомітно час.
Жили у будинку люди.
В квартирах
не свічка й не гас -
електрика усюди.
У кожного повно турбот:
з ранку й до вечора -
школа, завод,
будова чи установа.
Після роботи - утома.
Вдома:
газета чи телевізор, сон.
А з ранку - все знов,
Знов повно турбот:
школа, завод,
будова чи установа.
Лиш зрідка хтось
з мешканців дому отого,
кленучи когось,
поминав ім'я Бога.
Калюжа спокійно
в дворі існувала.
Як дощик проходив,
щоразу зростала.
Настала пора:
розлилась вона вшир;
уже затопила
й сусідній пустир,
де хтось під будівлі
нарив котловани,
а згодом облишив -
не склалося з планом.
Чудові часи
у калюжі настали:
ніхто не тривожить;
вже простору мало;
вже тішиться думкою,
як потіснить
сусідні будинки,
щоб море розлить.
В щоденній гарячці,
в турботах, у праці
не бідкавсь ніхто,
що в дворі ота яма
була, як більмо,
як на сонці пляма.
Та якось полив з неба
дощ небувалий,
умив землю й зелень,
а в ямі...
калюжище стало.
Спочатку калюжище
добре блищало,
в собі, наче дзеркало,
все зображало:
і стіни будинку,
і вікна, й людей,
і навіть зірки
у темряві ночей.
І знову обходило всіх,
що в дворі,
в калюжі поживу
знайшли комарі
і різні дрібні
і шкідливі комахи,
що вже і повітря
чимсь дивним запахло.
А покищо нишком
освоїлась сміло
й на всеньку околицю
враз засмерділа.
Велика халепа
тепер у людей:
повітря струює
сморід оцей.
До світлих будинків
все ближче і ближче
щодня підступає
зловісне багнище.
Чимало вже треба
і коштів і сили,
щоб зовсім засипать
калюжу збісілу.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Здорового глузду
у кого немає,
той завжди
в біду
отаку потрапляє.

1973-74 р.р.
м. Черкаси
Коментар Бєляєвої С.С. Як не дивно, але з часом проблеми подібних "калюж" та необлаштованих прибудинкових територій не вичерпалися. Прикладом може слугувати ситуація біля будинку № 18 на вул. Героїв Сталінграда, що у м. Черкаси. Громадська організація "КолоОбіг" зверталися листом відповідного змісту до Черкаського міськвиконкому, але віз і нині там, де безлад і недбалість панують над здоровим глуздом. Коли стикаєшся з фактами нехлюйства по відношенню до мешканців міст від влади, стає соромно і образливо за усіх нас (кого вибирали?!!) і величезне бажання хоча б на тиждень (а краще не менше ніж на місяць)перемістити усіх керівників в наші звичайні для "пересічного" (як зазвичай нині кажуть) громадянина. Це стосується і метро, і маршруток, і ліфтів і т.д., і т.п. - і всі їх "митарства" зняти на відеоплівку (кращого сатирикону важко придумати!!!)