ЛЕТЯТЬ РОКИ
Летять роки,біжить той час,
Який ніколи не питає нас
Чи може трішки зупинитись,
Чи можем ми із цим змиритись...
Та ми не в силі щось зробити,
Ми час не в змозі зупинити,
Ну а життя таке коротке,
Що треба жити,жити й жити…
Немов той лист,що з брунечки з'явився,
А далі - на вітру розвився,
А далі - осінь вже позолотила,
Й нарешті листом землю вкрила.
Отак і ми,немов те листя,
Ростем,живем,мужнієм,звісно,
Та тільки лист щоосені жовтіє,
А ми з роками лиш сивієм.
Тому не гаймо жодної хвилини,
Життю радіймо ми щоднини,
Щоб ми життя не змарнували
Й від цього,звісно,радість мали.
Летять роки
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2012
Свидетельство о публикации №112071303723
Свидетельство о публикации №112071303723
Рецензии