Ти мій краю гуцульський,
Мої рідні Карпати,
Як же вас не любити,
Як же вас не кохати!
Полонини широкі,
Вівчарі і трембіти,
Як же можна не чуть їх,
Як же мож не радіти!
Микуличин,Яремче,
Татарів і Косів
Верховина,Ворохта,
І Яблунів в росах.
Гостроверхі смереки,
Перевали й підйоми,
Все мені дуже рідне,
Все це іншим знайоме.
І Прут,і Черемош,
Що так хвилями грає.
Він милує око
І гостинно приймає.
І гори високі,
І скелі,і кручі,
Дороги вузенькі
І кладки скрипучі.
Там гори й долини.
Струмки й водоспади,
Парканець із лозини
Й широкі левади.
З журавлем дерев»яним
Біля хати криниця.
І в дворах багатьох є
Край городу каплиця.
Зелений мій краю,
Мої рідні Карпати,
Я вами пишаюсь
Й буду вас пам»ятати.
05.06.2010р.
Ти м й краю гуцульський
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2012
Свидетельство о публикации №112071303630
Свидетельство о публикации №112071303630
Рецензии