Не можу пригадати я,
Щоб на Покрову снігом все покрилось
Й від тягару у лісі і саду
Дерева бідні поломились.
Аж серце крається з жалю
За всі дерева,що стояли.
Ну, а сьогодні, вранці вже,
Вони поломані лежали.
Невже це кара із небес
За всі гріхи й провини наші?
Та ж деревця не винні тут.
Такі красуні лісу й саду наші.
Тепер не зродить більше сад,
Каштан не втішить наше око.
А лиш уламки від дерев
Залишаться стояти одиноко…
15.10.2009
Не можу пригадати я
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2012
Свидетельство о публикации №112071303574
Свидетельство о публикации №112071303574
Рецензии