Чорнобиль

Чорнобиль…біль…трагедія всесвітня…
Несе страждання вже на протязі років.
Дорослий постраждав й дитина малолітня.
Й це пам’ятатимуть впродовж усіх віків.

Це біль,і плач,і смуток,і тривога,
Безсилість людства,відчай і журба.
Тернистою там стала вже дорога,
Іржею затягнулась в криницях там вода.

Це те,про що ніколи не забудем,
Про що розповімо і правнукам своїм.
Цей чорний день ми пам’ятати будем,
Бо дзвін Чорнобиля доноситься в наш дім.

Чи близько ми від нього,чи далеко,
Чи ми були тоді,чи когось не було.
Та це нам сповістив,навіть,лелека
В усі міста й кожнісіньке село.

Вогонь і диму чорний стовп,
Вогонь пекельний й запах у повітрі.
Були написані таблички всюди «СТОП!»
Й писали теж про це газети всі всесвітні.

Цей чорний день-історія жива...
Та пам’ять не забудьмо вшанувати,
Бо очевидців цього дня в живих уже нема,
Котрі на смерть пішли,щоб нас всіх врятувати.

                22.04.2011