Про нас, людей

Цікаво, це лише в мене чи ви також вночі інша людина?
Інша людина з абсолютно іншими думками й бажаннями, навіть з іншим лексиконом. Вночі спілкуватись легше. Люди розкутіші, добріші, відвертіші. Так трапилось. Я спілкувалась з дівчинкою. Ми говорили з нею лише один вечір, точніше одну ніч. Але було враження, що я знаю її давно – в нас схожі інтереси, ми могли навіть не дуже цензурно виражатись. Але з нею було легко. На відміну від… То не дуже добра людина. Може, лише для мене. Не розумію, як з нею спілкуватись. Хоча ні, розумію. Спілкувалась, знаю. Але через певний час..Мені стало невимовно нудно. Знаєте, якщо ви, при наявності одного друга, шукаєте ще когось –той, перший, вам вже не друг. «Знайомий». Як я ненавиджу це слово. Воно відображення певного періоду життя, коли я була такою ж «знайомою». Не повірите, якщо від «знайомого» ви через короткий час не перейдете на іншу стадію спілкування, знайте-вас НА***ЛИ. Ви ніхто для цієї людини. Біжіть від неї, і швидше. Вам вона не потрібна. Знайдете набагато кращих людей.
Як знайшла їх я. Безмежно добрі, щирі, і, навіть(але то трошки), по-дитячому  наївні,  люди.
Спільні інтереси і бла-бла-бла…Це справді круто, коли тебе мають за друга, повірте.
А я знаю що я кажу.