Осенi
– навіщо тобі, жінко?
осені, осені сухого листя
з бабиним літом
в старих ніжних очах,
горобини червоної намистом,
щоб від неї димом пашіло,
духмяним димовим дитинством,
з багном на розбитих стежках,
ще не уторованих життям асфальтовим,
завішеної на дубах
павутинням-колисковим,
що ніжно торкає цілунками
мої ще цнотливі вуста
Свидетельство о публикации №112071206062