Поез я укра нською з вогнем прометея у серц

CТАНІСЛАВ БУРЯЧЕНКО
               
ЗБІРНИК «ЧИГИРИНСЬКІ НАСПІВИ»

З ВОГНЕМ ПРОМЕТЕЯ У СЕРЦІ.

Окраєць сонця заховався за обрій.
Востаннє небо спалахнуло у заграві.
Травневий вечір, на щедроти добрий,
Розсипав в ньому зірок срібний гравій.
                І мерехтять, підморгують грайливо
                Із височин сріблясті світлячки.
                І соловейко над гніздом, щасливий,
                У тиші голос пробує дзвінкий.
Після роботи спочиває місто.
Йому назавтра снаги набирать.
Лише на вулицях виблискують намистом
Електроліхтарі. Вночі вони не сплять.
                І я не сплю. Я у відпустці, вдома,
                Завмерши, слухаю, вітрець як шелестить
                В саду. Щось давнє і знайоме
                Зринає у душі і млосно так щемить.
Відлунюють у серці дні минулі,
Що загубились десь. І їх не повернуть.
Батьків немає поруч, бо звернули
Вони на іншу, нескінченну путь.
                Вони мені в життя шлях прокладали.
                Їх ласку відчуваю й досі я.
                Їх заповіт у серці вічно маю:
                - Всі люди поряд – то твоя сім’я.
Цю істину запам’ятав назавжди.
Тому й шаную і люблю людей…
Заради них, проти Богів, за правду
Ішов нестримно гордий Прометей.
                І з його крові вогняні краплини
                В душі у кожного, як полум’я, горять.
                Тому завжди за рідну батьківщину
                Готові ми жорстокий бій прийнять.
…Минає ніч. Сріблиться новий ранок.
День умивається росою у полях.
Щасливий я. Видзвонює світанок
Бадьору пісню. Ожива земля.
                1971-85 рр.

                -«-
Укладач – Бєляєва Світлана Станіславівна