***
Леоніду Колісниченку,
нащадку чигиринських мореплавців.
Куди б мене доля лиха не носила,
У серці завжди милий батьківський край:
Квітучі сади, круті гористі схили
І в Тясмині сивім буя сонцеграй.
Чигрине, Чигрине,
До тебе я лину.
Завжди ти у серці моєму,
Завжди.
Приймай, зустрічай
Твого вірного сина,
Моя батьківщино,
Мій край молодий.
Роки відлітають птахами у вирій,
А в серці моєму квітучий розмай,
Мене береже, мене всюди окрилює
Живильним ключем Чигиринщини край.
Приспів.
Знайома до болю тут кожна стежина,
В туманах ранкових зелені поля,
Чаруюче диво – пора солов’їна,
Травневими грозами вмита земля.
Приспів.
Крізь болі утрат, крізь життєві тривоги
Прилину до тебе і низько вклонюсь
При тясминським вербам і отчім порогу.
Коханий мій краю, моя батьківщино,
Моя Україно, -
На тебе молюсь.
02.01.1998 р.
* * *
УКЛАДАЧ - СВІТЛАНА СТАНІСЛАВІВНА БЄЛЯЄВА
(ЛЕОНІД КОЛІСНИЧЕНКО З ДИТИНСТВА І ВСЕ ЖИТТЯ БУВ ДЛЯ БАТЬКА НАЙКРАЩИМ, А МОЖЕ, Й ЄДИНИМ ВІРНИМ ДРУГОМ. ДУЖЕ ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ ПРО ДОЛЮ БАТЬКОВОГО ДРУГА - ВІДГУКНІТЬСЯ!!! - ДОНЬКА СТАНІСЛАВА ЯКИМОВИЧА СВІТЛАНА СТАНІСЛАВІВНА БЄЛЯЄВА, ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА BEL_SVETL@UKR.NET)
Свидетельство о публикации №112071109909