Стихи на украинском земля людьми багата...

CТАНІСЛАВ БУРЯЧЕНКО
               
ЗБІРНИК «ЧИГИРИНСЬКІ НАСПІВИ»

ЗЕМЛЯ ЛЮДЬМИ БАГАТА…

Усе, що диха, що до сонця пнеться,
живе що з нами й навкруг нас:
хай буде це зеленим стручком перця,
чи ластівкою, чи малим дитям,
усе, що дихає сьогодні, у наш час, -
призначення його
підтверджено життям.
Он серед поля червоніє мак.
Він з житом, що так буйно половіє,
зріднився, сплівся міцно так,
що не спалить його й по вітру не розвіять.
- Пустее, - хтось скаже, - зайвий мак оцей.
Який із нього толк, який наїдок?
А з жита почастуєшся хлібцем,
без нього не відчуєш смак обіду…
що ж, істина у цьому якась є:
для тих, хто ні про що не дума, лиш жує.
          * * *
А вийдіть ви хоч раз у поле на зорі,
коли день крила тільки розправляє,
коли ще спочивають жниварі,
і птаство ще дрімає в гаї.
Погляньте тільки, як жита пливуть,
гойдаючись у хвилях зеленавих,
тоді збагнете ви незнану суть, -
що мак червоний в полі геть не зайвий.
Він, одинак, серед безмежжя жита
горить червоним вогником зорі,
промінням сонця й росами умитий,
палахкотить, як сяйво, угорі…
Червоний мак і поля шир безкрайня…
І тут відчуєш, зрозумієш враз,
що мак посеред жита на світанні
росте не просто так – росте для нас.
З ним наче ширшають, могутність поля,
з ним наче й жито дихає вільніше.
Тому й багата, мила так земля,
що не годує лиш, а й душу тішить.
               ***
Життя людини – то червоний цвіт,
весняний цвіт розквітлого кохання.
І скільки б не минуло Землі літ,
цвіт цей буятиме зорею на світанні…
                ЗЕМЛЯ ЛЮДЬМИ БАГАТА УСІМА,
                БАГАТА УСІМА І ЗОКРЕМА.
                1972 р.
                -«-


Укладач Бєляєва Світлана Станіславівна