Я мабуть не збагну ніколи:
Від чого так мовчать твої вуста?
І дивлячись у вічі загадкові
Я подумки ковтатиму слова.
Мені здається,що мені здавалось,
Що поруч ти не був,але ти є...
І хочеться на краще сподіватись,
Щоб не згасити полум'я своє.
Я сподіваюсь по при всі сумління,
Що візьмеш у полон свого життя,
Ти пам'ятаєш ? - ти моя натхненна сила,
Ти маєш поруч бути до кінця .
Я мабуть не збагну н коли
© Copyright: Юлия Сонец, 2012
Свидетельство о публикации №112071100725
Свидетельство о публикации №112071100725
Рецензии
Юля, интересное стихотворение, понравилось! Единственное, заранее прошу прощения, что вмешиваюсь, но возможно:
Ти пам'ятаєш ? - ти мое натхнення,
смысл вроде бы не меняется, а ритм сохранится.
С уважением, Сергей.
Сергей Дружченко 18.07.2013 15:00 • Заявить о нарушении
Ти пам'ятаєш ? - ти мое натхнення,
смысл вроде бы не меняется, а ритм сохранится.
С уважением, Сергей.
Сергей Дружченко 18.07.2013 15:00 • Заявить о нарушении
Огромное спасибо) Я Вам признательна за Ваш интерес к моему творчеству) мне нравится Ваш совет)! я обязательно учту)
Юлия Сонец 09.09.2013 01:19 Заявить о нарушении
Юлия Сонец 09.09.2013 01:19 Заявить о нарушении