Повiдцвiтали небеса...
І повсихали очерети,
Та юно райдуга звиса
І сонце котиться в кареті.
Весну з надій не вилучай,
Минуться осені і зими.
Пішли, кохана, пити чай,
Радіти зелені озимих.
А те, що квапляться літа,
Біда хіба? Їх кваплять діти...
А осінь гарна, золота,
Якби ще з нею не старіти...
10.07.2012
Свидетельство о публикации №112071005366