Ти проносиш крізь серце кохання і тугу,
Білий цвіт і туман, і роси сивину...
А коли спотикаюсь, даєш мені руку,
Щоб підняти до себе, в свою висоту...
Та мені, то буває, не так то і легко
Біля тебе літати, за обрій думок...
У великому Всесвіті,- стільки там неба!
А від мене до Бога маленький струмок...
Щоб навчитись любити,-то тЯжка наука,-
Серце знову парує у ту висоту...
Мій Хранитель небесний тримає за руку,
І шепоче:Іди,- я тебе проведу...
Ангел небесний. укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2012
Свидетельство о публикации №112071003796
Свидетельство о публикации №112071003796
Рецензии
Как хорошо, когда рядом Ангел и ты его чувствуешь. Красивое стихотворение.
Елена Буданцева Ившина 12.07.2012 13:49 • Заявить о нарушении
Елена Буданцева Ившина 12.07.2012 13:49 • Заявить о нарушении