Ти спалюєш мене дотла:
Нестримні ревнощі в атаці!
Жіночих язичків мітла,
Недремне око папараці -
Гримуча суміш із котла
Пліток, підозр, інсинуацій.
І все на мене одного,
Бо я - "джигун, і монстр, і грішник..."
І підкидає у вогонь
Дрівця-слова гіркі, невтішні.
Вустами - наче батогом...
Але ж вони частіше - ніжні!
Дивлюсь ображено й мовчу,
І недоречні виправдання.
Та вже не падаю - лечу:
У ревності - глибінь кохання!
Отож запалимо свічу,
Вина наллєм, і вдвох - до рання...
Не зволікай, я вже тремчу...
8.07.2012
Ти спалюеш мене дотла...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112070809109
Свидетельство о публикации №112070809109
Рецензии
Високо по- над хмари…вище іще, коханий!
В сіті любові, милий, каюсь, тебе спіймала.
Вабила пелюстками уст полум’яних, грішних,
жадібно пригортала гнала від себе інших.
Тіло вогнем палало, спрагле, мов в спеку трави,
вабило й пломеніло тільки не для забави...
---------------------------------------------
З неба упала зірка, вжалив осколок серце,
місяць гойдавсь, розхлюпав сяйво своє з відерця…
***
Чудова лірика!
Дякую Вам, Вячеславе.
Веточка Вишни 09.07.2012 01:46 • Заявить о нарушении
В сіті любові, милий, каюсь, тебе спіймала.
Вабила пелюстками уст полум’яних, грішних,
жадібно пригортала гнала від себе інших.
Тіло вогнем палало, спрагле, мов в спеку трави,
вабило й пломеніло тільки не для забави...
---------------------------------------------
З неба упала зірка, вжалив осколок серце,
місяць гойдавсь, розхлюпав сяйво своє з відерця…
***
Чудова лірика!
Дякую Вам, Вячеславе.
Веточка Вишни 09.07.2012 01:46 • Заявить о нарушении
І у Вас вона надзвичайно тепла й така принадна!
Вячеслав Романовський 09.07.2012 10:20 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 09.07.2012 10:20 Заявить о нарушении