Як ми кохались, знає калинонька!
Вона так рясно, буйно так цвіла.
Тим цвітом, білим, нас удвох вінчала,
Відверті чула, твої, лагідні слова:
"Ти моя радість, моє щастя, моя доля,
Тобі серденько, не задумавшись, віддам!
Я разом бути хочу, лиш, з тобою,
Господь дарує це кохання, чисте, нам!"
Як ми кохались, знає калинонька,
Бо й досі вдвох ми навіщаємо її!
Завжди красива, молода, немов дівонька,
Нами пишається й радіє нам завжди!
Вона пишаеться нами!
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112070804758
Свидетельство о публикации №112070804758
Рецензии