Оч - дзеркало душ

Стою, дивлюсь у очі,
І бачу там обман.
Ти брешеш, як собака,
Ти пахнеш, як дурман.
Я довго їй не вірила,
Що в світі я сама,
Що друзі мене кинули,
Й підтримки більш нема.
Та дні минали швидко,
Образи забувались.
Я йшла додому хитко,
Щоразу зупиняясь,
Я плакала тихесенько,
Закрив лице руками,
Я бачила ясненько
Рідненькі очі мами.
Всі друзі мене кинули,
Як зірвану кульбабу.
А ось хто приголубив-
Це рідна моя мама!!!

08.07.2012


Рецензии