Щось невимовне в твоїх очах,
На мить зупинилось і знову зникло.
Це ніби фобія чи малесенький страх,
Що ця усмішка тобі непотрібна.
То невимовне в твоїх очах –
Це так природно, так зрозуміло,
Це ніби сонце сховалось в горах,
А вранці знову на небосхилі.
Таке невимовне в твоїх очах
Знову я, як на перший екзамен,
Мені здається я знаю все,
Окрім твоїх невимовних правил.
Щось невимовне в твоїх очах,
Це так природно , але невідомо:
Простеє сонце в простих небесах,
Життя якого нам ще незнайоме.
щось невимовне
© Copyright: Саша Кушнир, 2012
Свидетельство о публикации №112070800443
Свидетельство о публикации №112070800443
Рецензии