ЯКЕ Ж ТО МОРЕ...
Пустельний берег. Сонечко скажене...
Але тебе побачив - і пропав,
І все нараз змінилося для мене:
І хвиля поніжнішала, й пісок,
І ранок став одразу золотистим.
Не йшла - пливла принцесою з казок,
А не дитям якось мегаміста.
Граційна легкість, врода молода,
Волосся сніп, очей принадне море.
Тобі навстріч котилася вода,
Тулилося довкілля неозоре,
Де даленів у мареві овес,
Салютував врожайно, колосково.
Обійняла нас музика з небес -
І все було незвично і святково...
Ту мить осяйну пам'ять береже,
Хоча відтоді збігло літ чимало,
Бо живить серце радісне "Невже?!",
Тоді воно уперше покохало...
5.07.2012
Свидетельство о публикации №112070505443
Людмила Елисеева 08.07.2012 22:22 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 09.07.2012 00:22 Заявить о нарушении
Людмила Елисеева 09.07.2012 21:53 Заявить о нарушении