Не хочуть люди вiрити в любов...
Її роками з вікон виглядати.
А хочуть помилятись знов і знов,
Знаходити, губити, проживати.
Хай буде тут, хай навіть не моя,
Хай буде у руці синиця.
Аніж чекати з неба журавля,
Так можна і на самоті лишиться.
Чого ж вас так лякає самота?
Чого так дешево себе ви продаєте?
Обманюєте ви чужі серця,
Свої у рабство віддаєте.
А раптом хтось стоїть біля вікна
І все життя Тебе він виглядає.
Не закривай душі, вона одна,
На неї хтось можливо ще чекає.
11.03.2011
Ілюстрація: Крістіна Ахаєва.
Свидетельство о публикации №112070503056