Абрикосовi спогади

На Полтавщині – літо. Час хустками зав’язаних відер,
У садах повноплідних підпертих, розчахнутих віт.
Заклопотані бабці ідуть домовлятись з сусідом,
Щоб машиною вранці до траси підкинув сусід.
А на трасі – життя. Зоднобіч – гомінлива зупинка:
Там транзитні автобуси, наче хвилі  прибою, шумлять.
А навпроти, так кроків за десять – шматочок «стихійного ринку»:
Горді відра з плодами пузато пишаються вряд.
Абрикоси, й грушки-скороспілки, і яблука, й трохи запізнені вишні --
Уродило на славу, і винесло кожне село.
Все несуть і несуть, хтозна й в чому приїхали, вийшли --
Хоч як-небудь продати, аби лиш в садку не згнило.
Он автівка в тіні, два візки, коромисло і велик.
Уклоняючись людям, гостинність селянська стоїть.
Пригощають підхожих, вибирають, припрошують вельми:
-- Ну попробуйте, жінко! Солодкі – аж тануть! Візьміть!
І на дивнім цім ринку маліють, вмираючи, ціни –
Од полтавських садів і селянських відкритих щедрот:
За відро – три карбованці, два, до карбованця  кожний  вам скине.
Думав купку купити – а поїдеш у Київ з відром!
І розгублено тупцяють, мнуться звичайно меткі городяни,
Свій селянський пракорінь відчувши крізь товщу століть:
-- Та ну як-таки, жінко! Та що це ви, правда -- задаром!
Та ну якось незручно… хоч карбованця, прошу, візьміть!
Як же пахли плоди, од землі і од серця багаті!
Сонце хлюпало повінню в очі  ясної води.
І кому повезло, пощастило -- продать  чи віддати –
То відро у відро, побажай покупців, хто лишивсь, та й іди.
 Роз’їжджались транзитні ріднею, запахуще розвозили щастя.
 Наливався автобус по вінця помаранчевих ядер теплом.
І хвалились квартири, й не знаходили місця -- покласти
Ті дарунки з села – на здоров’я усім , на добро.


І казала матуся:
-- Треба завжди врожаю радіти,
Та ніколи, дитино, не тягнись за копійку дарма.
Бо у нас уродило багато, і нікуди діти,
А у когось, старого чи бідного, зовсім нема.
Ти дивись по людині: в півціни, а чи, може, й задарма віддати.
Хай лишаться ті гроші людині на хліб, молоко.

...Це згадалось мені, як просили дводенну зарплату
На донецькім базарі за маленьке відро абрикос.
               
Фото із Інтернету
               


Рецензии
люблю стихи про изоблие! извините, не разбираюсь в ценах на украине,
но с последней строчки поняла, что сейчас там стали фрукты стоить
дороже? маленькое ведро абрикосов за двухдневную зарплату - это дорого
считается?

Динна Перо   05.07.2012 10:00     Заявить о нарушении
Стих не об этом. Это художественный образ. Желаете узнать цены -- обратитесь по другому адресу.

Надежда Еременко   05.07.2012 10:23   Заявить о нарушении