- Чого , куме, зажурився?
Що за сентименти?
- Та оце ж синок Микита
Пішов у студенти.
А як схоче женитися –
Думка є тривожна?
- То й нехай, яка ж печаль тут?
- Так їм же не можна.
Як ожениться, та й буде
Жінку стерегти –
Зразу ж з’являться у нього
Бідного «хвости».
А як буде він сердешний
Вчитись до знемоги –
Виростуть же ж у синочка
На голові роги.
- А якщо і тим і другим
Займеться Микита?
- Що ви, куме, він же зразу
Відкине копита.
Чого зажурився?
© Copyright: Елена Бондарь Бондаренко, 2012
Свидетельство о публикации №112070501940
Свидетельство о публикации №112070501940
Рецензии