Кожен із нас був іноді на фронті
І не важливо, хто ти є в житті.
Йдемо туди із доброю надієй
А можем повернутись як мерці.
Цей фронт за межами людських понять
В нього не лізе всяке «Государство».
А хто його проходить до кінця –
Той получає неземнеє царство.
На ньому навіть зліші вороги
Для тебе стануть ліпшими друзями.
Але й буває часто навпаки,
Коли мета втручається між вами.
Йди до мети й мінними полями,
Під шквалом бур, коли вже сил нема.
Бо тих, хто впав не будуть пам’ятати
Вони – мерці на фронті. Це війна.
Кожен із нас був іноді на фронті
І не важливо, хто ти є в житті.
Йдемо туди дістатися кохання
За котре ми й гинемо, бійці…
Л н я фронту
© Copyright: Станислав Польченко, 2012
Свидетельство о публикации №112070405288
Свидетельство о публикации №112070405288
Рецензии