Ти і я… ні на кого не схожі.
Немов сорт фруктового чаю.
Тихе море, раптово стривожене
Ранковими криками чайок.
Тихе море. Небо з зірками.
Ще гарячий пісок під ногами.
І все те, що було між нами.
І чого не було між нами…
Але ти помічав лише зорі.
Все те, що мені не відомо.
Я здавалася, ставала морем.
Замість крапки знов ставила кому.
Ти і я… Вбийте або закохайте!
Мені байдуже, що ти не хочеш.
Ти сьогодні станеш моїм Каєм.
І сьогодні, і завтра, усі ночі.
Бо ті очі стають мовчазними.
Та про що мовчимо, скажуть інші.
Може, ми загубились між ними?
Я одна… Ти в мені… Мене більше…
Мене більшає щопонеділка.
Коли квіти, немов коханці стиха
Шепчуться… Я і ти… тут єдина помилка –
Невмотивований вибір сполучника.
http://vk.com/luna_poetry
Невмотивований вибiр сполучника
© Copyright: Ада Лунина, 2012
Свидетельство о публикации №112070404202
Свидетельство о публикации №112070404202
Рецензии