Відкрию своє я віконце,
Щоб з вітром заглянуло сонце,
Кімнату мою освіжило
І променем душу зігріло.
Ти вітром гуляєш у полі,
В житті не було тобі волі
Людських пересудів позбутись,
Щоб птахом у небо зметнутись.
Тепер ти мій друг невід’ємний,
До болю близький і приємний.
Ти – вітер, що свіжість приносить,
А інколи сумно голосить.
Ти з моря повернешся бризом
І станеш для мене сюрпризом.
Я знову пізнаю ту ніжність,
Любов незгасиму і вірність.
Невдовзі стану хмаринкою,
А може в полі билинкою,
Ти будеш завжди прилітати
І ніжно мене обіймати.
Вiтер
© Copyright: Вера Кириченко, 2012
Свидетельство о публикации №112070401514
Свидетельство о публикации №112070401514
Рецензии
ГАРНО!!! Нехай сонце завжди заглядає до вашого віконечка! З теплом. Л.Ю.
Людмила Юферова 23.07.2012 00:06 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 23.07.2012 00:06 • Заявить о нарушении
Рада знакомству и очень Вам благодарна за визит на мою страничку
С наилучшими пожеланиями В.П.
Вера Кириченко 23.07.2012 00:18 Заявить о нарушении
С наилучшими пожеланиями В.П.
Вера Кириченко 23.07.2012 00:18 Заявить о нарушении