Станіслав Буряченко
З П.П. Фета
Мамцю! Глянь хутчій хоч трішки
У вікно – недарма кішка
Вчора умивала носа:
Щезла грязь, двір освітлило,
Побілило, посріблило –
Видно від морозу.
Не колючий, світло-синій
На гілках повиснув іній –
Ти поглянь мерщій!
Наче хтось не лінуватий
Білою, пухкою ватою
Всі покрив кущі.
Вже тепер не буде спірки:
За санчата, й нумо з гірки
Весело так мчать!
Правда, мамцю? Не відмовиш,
А сама, мабуть, промовиш:
«Гей, мерщій гулять!»
09.12.1987 р.
***
© Copyright: Станислав Буряченко, 2012
Свидетельство о публикации №112070306825
Свидетельство о публикации №112070306825
Рецензии