Не ясно
Із далекого села
Розхвилювана Марійка
Ворожити прибула.
Привезла шманделик сала,
Банку меду налила,
Ще й торбинку (щоб не мало!)
Вермішелі додала.
Віддає усе без жалю,
Каже: “Можу й доплатить!
Я уточнення бажаю,
Як мені надалі жить?!
Ви мені уже гадали
Років п’ять тому назад.
Шлюб щасливй обіцяли
І ватагу дитинчат.
Діти — є. Життя шалене.
Бабський вік — короткий лік…
Тож скажіть, коли вже в мене
Буде врешті чоловік?”
Свидетельство о публикации №112070305897