Ультиматум

Жінка Клима “пробира”…
Ледь очей не видерла!
А по тому, як “дійшла” —
Ультиматум видала:

“На фіга таке життя?!
Задовбали бантики,
Свині, віники, сміття!..
Хочеться романтики!

Тьху — на все! І розтовпчу!
Заживу по-новому:
Підфарбуюсь, підкручусь,
Розживусь обновами.

Весь “прикид” — сама “фірма”
(Все життя хотілося!
А ти все: “Гроше-ей нема-а…
Де ж вони й поділися?)

Помандрую на вокзал…
В сквері потиняюся…
Хтось колись мені сказав,
Буцім, “не міняюся”!

У “Кавказі” посиджу
(Треба ж врешті звикнути!)
Наперед тобі кажу,
Щоб проблем уникнути.

А то все — тобі й тобі:
Пиво з сигаретами,
Теревені по “трубі”,
І диван з газетами…

З мене досить! “Секонд хенд” —
У житті торішньому!
Хай живе… той… “хеппі-енд”!
І кранти — колишньому!

Тож, якщо не зрозумів, —
Можеш вимітатися.
Щастя дати не зумів —
Нічого й чіплятися.

…Станеш знов кричать: “Коза!”,
Тупотіти ніжками?
— Та ти що?! Я — тільки “за!”
Обоїма ріжками…