Сонет До великого Барда
Ти як наче з дитинства знайомий,
І сонети твої чудові,
На якій не були б вони мові.
Про кохання сонети писав ти,
Про життя і щастя мрії.
Де знайшов такі слова ти,
Що в сердцях з,являлись надії?
Про кохання твоє велике,
Ми читаємо ясні строки,
Що не знищать ніякі роки.
Любовью ділився ти щиро, відверто,
І твори твої будуть жити довіку.
Бо радіють від них люди різного віку.
май 2008
(из опубликованного)
Свидетельство о публикации №112070305154