Не віриш? Заморочу, доведу,
Отрую, вб"ю, зведу безсмертну душу,
У всіх тебе безсовісно вкраду,
Очима втоплю, ревністю задушу.
Осіннім чадом, хмільністю ночей
Розкраю на мільярди половинок,
Вустами розпалю вогонь очей,
Щоб знав, як задивлятись на блондинок!
Спалю, розіпну, розбуджу, зурочу,
Ста мідяками слів насиплю здачу...
Я просто жінка.
В мене карі очі.
Заплачу. Розцілую. І пробачу.
Ревнiсть
© Copyright: Женщина Золотая, 2012
Свидетельство о публикации №112070207521
Свидетельство о публикации №112070207521
Рецензии
а й певно: Ви просто Жінка. те не проста Жінка: за очі не віддаю, а за таку душу, за серце й темперамент такий, за такий шал почуттів - ой варто б до герцю стати! щоб завоювати! покорити і скоритися, до ніг - і цілувати, цілувати, цілувати!!. та вже хоч за вірші, за мову їх неповторну, за це життя, що так присутнє в них, за ці сімдесят та ще й сім гріхів і кар, якими грозитеся!
(до Вас у листі звернувся, гляньте пошту, вельми прошу)
Анастасий Руликовский 05.07.2013 22:55 • Заявить о нарушении
(до Вас у листі звернувся, гляньте пошту, вельми прошу)
Анастасий Руликовский 05.07.2013 22:55 • Заявить о нарушении