Іди слідами, мейлова любов…
Весна – поперед тебе, ти – за нею,
І Змій, що буде все-таки Змією
Покаже шлях…І знімеш портупею
Смішних дуелей…І у мій альков
По-королівськи увійдеш. І так
Щемливо, і нестримно, і байдуже
Я обніму тебе, ласкавий друже…
- Чекала?
- Так.
- А як чекала?
- Дуже…
Лелійне тіло. Губи – теплий мак.
Твоя непевність – грішна. Гріш ціна
Непевним. Бо не хлопчиком, а мужем
Тебе хотіла… Ти вже знаєш – дуже!
І сонечко від сорому примружить
Яскраві очі. Наливай вина
У біле тіло…Амфора пуста…
Пусті розмови зараз недоречні…
Коли зринають порухи сердечні…
Коли є руки, ноги, губи, плечі,
Коли є поряд Жінка Золота.
2007
мейлова любов
© Copyright: Женщина Золотая, 2012
Свидетельство о публикации №112070207488
Свидетельство о публикации №112070207488
Рецензии
люблю красиве, вишукане, витончене і довершене в думках людини, в слові її, в самовираженні, і коли так, як у Вас - за межею притвоства і щиро, просто в почутті і відверто в бажанні, коли слово - суть того бажання, стану душі, безумства (чи блаженства?) плоті суть. Ви дійсно (хоча давно і без мене, недоречного, знаєте це!) - Ви пишете вірші, Ви свої в поезії, вона - Ваш світ, и как странно, жалость-то какая, что не знаком я был с ней, с Вашей поэзией, до сих пор! Вы второй здесь человек, влюбивший меня в свои стихи, в очарование мира и слова своего. но что там изрекать, серенькое, меленькое, глупенькое: "пусті розмови зараз недоречні..." не зрадьте таланту, Жінко Золота
Анастасий Руликовский 05.07.2013 23:09 • Заявить о нарушении
Анастасий Руликовский 05.07.2013 23:09 • Заявить о нарушении