Велике бажання я маю

ЛЕЛЕКА

Из теплого краю летiла лелека,
Стомилися крила, оселю шукала.
Не знала, що і тут трапилася спека,
Та буря страшна ту оселю зламала.

Присiла на землю, змiнилось навколо:
Подвiр’я  мов те, а порядку нема.
Гнiздо вже не рiдне, так боляче стало.
Напевно чужою тут стала i сама.

Пiднялася за обрiй, ще раз подивилась,
Взмахнула крилечком i… знову - в далеку путь...
Мiй там, в теплiм краю, i вiрять, i ждуть!

Вересень, 2003 р.


НА ВОКЗАЛI

Вересневим ранесеньким раночком
Проводжали на потяг ви нас.
Привiтав нас вокзал свiтаночком,
Вiдiгрiлась душа бiля вас.

Ще з сестричками тут ми побачимося,
Поспiшають зустрiть, провести.
Одна однiй на долю поплачемо
Жаль не можем нiчим помогти.

Радiсть наша, присутня з бiдою,
Поспiшаєм про всiх розпитать.
Рiдну кров не розбавити водою
Бо рiдню не дано вибирать.


 
ВЕЛИКЕ БАЖАННЯ Я МАЮ

Велике бажання я маю,
Тихесенько пiсню спiваю.
Мiй настрiй, мої відчуття
Не одяг i не взуття.

Так хочу я лiсом пройтися,
Видчути, як дихає лiс.
За стан обiйняти берiзку,
Гукнути: дитинство вернись.

Вдихати повiтря духмяне,
Послухать розмови птахiв;
Дивитись, як сонце багряне
Лоскоче кiнчики листкiв..

Я пестую в серцi надiю;
Все збудется, прийде мiй час…
Зустрiнусь я з лiсом – здiйсню свою мрiю,
Повернеться зiр, та все буде гаразд.