Що минуло...
Тільки жаль, що не зможу забути
Той вогонь, що зігрів мою душу,
А тепер тільки згадувать мушу.
Заодно видавали ми книги,
Не було ще холодної криги,
Що між нами розточує холод
І на теплі відносини голод.
Все це треба було пережити,
Щоб рядком стільки років прожити.
Пам’ятать буду тільки хороше –
Щастя мить повернути спроможе.
І пішов ти назавжди у вічність,
Залишивши мені свою ніжність
І любов до життя, до природи,
До тварин і до зміни погоди.
Свидетельство о публикации №112070201633