починається день, зігріває долонею рану.
одягаю зі смутків і болю зітканий халат.
вже і сонце не кличе з небес голубого екрану,
вже обридли затерті пластинки мрійливих сонат.
доборюсь, добіжу, я дійду одиноко до краю.
як в нещадній пітьмі розчинюсь, то благаю - згадай.
хоч і знаю я все, та себе я ще зовсім не знаю.
жити треба: для мене ще поки зачинений рай.
день
© Copyright: Ярослав Морем, 2012
Свидетельство о публикации №112070100944
Свидетельство о публикации №112070100944
Рецензии