Наді мной височина,
Нескінченна – нема дна,
Простір вшир теж нескінченний,
В нескінченній ми Вселенній,
Але тут ми не одні -
Безліч зір нам шле вогні.
В безлічі всіх тіл небесних
Хто ж там править, інтересно?
Всіх на місце розмістила
Дивовижна чудо – сила.
Вона всесвітнього тяжіння,
Творить сила притяжіння,
Всі тіла, старі і нові,
Живуть в мирі і любові.
Ось і нам - старим й малечі -
Жити всім без ворожнечі,
Глибоко всіх поважати,
Притягання відчувати.
Пропадуть хай всі незгоди,
Будем вчитись у Природи!
У Природи вчитись треба
© Copyright: Аксельруд, 2012
Свидетельство о публикации №112070106400
Свидетельство о публикации №112070106400
Рецензии
