Шекспир-Маршак-Хват Сонет

Хто був народжений під зіркою щасливим,
Володою та славою  гордиться.
Та я скромніше маю нагороду –
Кохання джерело – я можу в нім напиться.

Під сонцем листя пишно розіклав
Наперсник принців, ставленик вельмож.
Та гасне згодом сонця промінець,
Зав`яне соняшника цвіт, нажаль, також.

Військовому, який не лічить перемог,
Коли програє вщент свій бій останній,
Не пригадають бувших нагород –
Життя своє завершить у засланні.

Довічним  титулам своїм загроз не маю:
Кохаю і кохав, та і мене кохають.

***************************************
Кто под звездой счастливою рожден,
Гордится славой, титулом и властью.
А я судьбой скромнее награжден,
И для меня любовь - источник счастья.

Под солнцем пышно листья распростер
Наперсник принца, ставленник вельможи.
Но гаснет солнца благосклонный взор,
И золотой подсолнух гаснет тоже.

Военачальник, баловень побед,
В бою последнем терпит пораженье,
И всех его заслуг потерян след.
Его удел - опала и забвенье.

Но нет угрозы титулам моим
Пожизненным: любил, люблю, любим.

Хто був народжений під зіркою щасливим,
Володою та славою  гордиться.
Та я скромніше маю нагороду –
Кохання джерело – я можу в нім напиться.

Під сонцем листя пишно розіклав
Наперсник принців, ставленик вельмож.
Та гасне згодом сонця промінець,
Зав`яне соняшника цвіт, нажаль, також.

Військовому, який не лічить перемог,
Коли програє вщент свій бій останній,
Не пригадають бувших нагород –
Життя своє завершить у засланні.

Довічним  титулам своїм загроз не маю:
Кохаю і кохав, та і мене кохають.