Шекспир-Маршак-Хват Сонет 21

Ні, не змагаюсь я з творцями од,
Що розфарбованим дарують їх богиням,
Підносять їм коштовності землі,
А разом – небосхіл із океаном синім.

У суперечках – часу марнотрацтво:
Про їхні вірши, про зірки на небі,
Про квіти, про вінки, про всі багатства,
Що можна  у морях й землі розгледіть.

В коханні та в словах – не можу я брехати.
Тому пишу: ти, любая,  –  прекрасна,
Як та, що в світ привела смертна мати,
Та не як сонце, не як місяць ясний.

Хвалить не хочу любов я мою, -
Нікому я її не продаю!

*****************************************

Не соревнуюсь я с творцами од,
Которые раскрашенным богиням
В подарок преподносят небосвод
Со всей землей и океаном синим.

Пускай они для украшенья строф
Твердят в стихах, между собою споря,
О звездах неба, о венках цветов,
О драгоценностях земли и моря.

В любви и в слове - правда мой закон,
И я пишу, что милая прекрасна,
Как все, кто смертной матерью рожден,
А не как солнце или месяц ясный.

Я не хочу хвалить любовь мою, -
Я никому ее не продаю!