Коли побрались ми з тобою навесні,
Були на тебе кращі сподівання.
Мене накрила з головою, мов вві сні,
Та радість запізнілого кохання.
Як дуже швидко відлетіло літо,
Коли була в полоні твоїх дивних чар,
Та осені нещадний сильний вітер
Згасив навіки нашого кохання жар.
І ми з тобою, мов на роздоріжжі, -
Не знаємо, куди нас заведе життя.
Нестерпна біль поразки серце ріже,
Уже весні в душі не буде вороття.
Коли побрались
© Copyright: Вера Кириченко, 2012
Свидетельство о публикации №112070101580
Свидетельство о публикации №112070101580
Рецензии
Сподобались рядки Вашого чудового вірша!!! Радий, що нас,тих, що пишуть українською, побільшало на цьому сайті!!! Заходьте в гості, буду радий!!! З теплом, побажаннями добра і творчих злетів, Юрій!!
Прокопенко Юрий 01.07.2012 06:57 • Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 01.07.2012 06:57 • Заявить о нарушении
Щиро дякую Вам, Юрій.Мені дуже подобається Ваша творчість. З повагою В.П.
Вера Кириченко 01.07.2012 07:24 Заявить о нарушении
Вера Кириченко 01.07.2012 07:24 Заявить о нарушении