пам ятаеш...

Чи ти пам’ятаєш, дівчинко, у стрейчевій сукні ліловій,
Як ковтала ночами пігулки і котру  ніч до ранку не спала?
Як в’їдався у ніздрі запах хлору і крові?
Як хотілось курити, напитись, а потім  об’їстись «..зепаму»?

Як сльози ковтала, розбавлені тушшю із назвою «мей бі лін»,
Зап’ястя кусала і ще до ранку хотіла  здохнути,
Як шукала недопалок з ширкою під кушеткою на колінах,
А потім, когось згадавши, -  молилась у відчаї Господу.

Як вену джгутом стиснути намагалась, але ти знала, що зможеш,
Згадай-но, шалена дівчинко, ти боялась лише збожеволіти,
Я питаю тебе… Ні, ти коли-небудь  все таки здохнеш!
Від чого, забула від чого? Від предозу своєї любові.


Рецензии
Вірші надто страшні, аби їх якось коментувати...Що коїться, Фіолетто?
З ніжністю Марго

Маргарита Метелецкая   30.06.2012 21:42     Заявить о нарушении
Марго, дякую, що Ви відгукнулись. І за прочитання спасибі. Це... так, - мої істерики))).

З теплом,

Фиолетта   11.07.2012 23:33   Заявить о нарушении