пам ятаеш...
Як ковтала ночами пігулки і котру ніч до ранку не спала?
Як в’їдався у ніздрі запах хлору і крові?
Як хотілось курити, напитись, а потім об’їстись «..зепаму»?
Як сльози ковтала, розбавлені тушшю із назвою «мей бі лін»,
Зап’ястя кусала і ще до ранку хотіла здохнути,
Як шукала недопалок з ширкою під кушеткою на колінах,
А потім, когось згадавши, - молилась у відчаї Господу.
Як вену джгутом стиснути намагалась, але ти знала, що зможеш,
Згадай-но, шалена дівчинко, ти боялась лише збожеволіти,
Я питаю тебе… Ні, ти коли-небудь все таки здохнеш!
Від чого, забула від чого? Від предозу своєї любові.
Свидетельство о публикации №112063005471
З ніжністю Марго
Маргарита Метелецкая 30.06.2012 21:42 Заявить о нарушении
З теплом,
Фиолетта 11.07.2012 23:33 Заявить о нарушении