Шекспир-Маршак-Хват Сонет 90

 

Як більше не кохаєш ти мене,
То зараз, саме час, коли все спротив.
Мене у прірву гірка втрата зажене.
Ще скільки їх, останніх в прірву кроків?

Якщо я зможу біль перенести,
Не добивай із засідки, не треба!
Хай не проль`ється ця бурхлива ніч
Дощем холодним вранішнім із неба.

Залиш мене, та не в останню мить,
Коли від бід, від горя ледве дишу!
Залиш мене, щоб міг я зрозуміть
Що ця біда із інших бід –  больніша!

Щоби відкрив всю глибину біди – 
Твого кохання я лишився назавжди.
****************************************************
Уж если ты разлюбишь - так теперь,
Теперь, когда весь мир со мной в раздоре.
Будь самой горькой из моих потерь,
Но только не последней каплей горя!
И если скорбь дано мне превозмочь,
Не наноси удара из засады.
Пусть бурная не разрешится ночь
Дождливым утром - утром без отрады.
Оставь меня, но не в последний миг,
Когда от мелких бед я ослабею.
Оставь сейчас, чтоб сразу я постиг,
Что это горе всех невзгод больнее,

Что нет невзгод, а есть одна беда -
Твоей любви лишиться навсегда.