Шекспир-Маршак-Хват Сонет 5

Чудове свято створює нам час –
Великий майстер, що біжить по колу.
Та вмить уносить все, що радувало нас
І не верне, нажаль, до нас його ніколи.

Годин та днів нестримливий потік
Уводить літо в темряву зими,
Де листя вже нема, застиг в деревах сік,
Земля мертва лежить у білому рядні.

І тільки аромат троянд, що розцвіли,
Хоч полонені та зачинені у склі,
Нагадаює нам в холод та мороз –
Колись  ж то було літо на землі.

Хоч свій минулий блиск лишили квіти,
Та душу нашу змушують радіти.
******************************************
Украдкой время с тонким мастерством
Волшебный праздник создает для глаз.
И то же время в беге круговом
Уносит все, что радовало нас.

Часов и дней безудержный поток
Уводит лето в сумрак зимних дней,
Где нет листвы, застыл в деревьях сок,
Земля мертва и белый плащ на ней.

И только аромат цветущих роз -
Летучий пленник, запертый в стекле, -
Напоминает в стужу и мороз
О том, что лето было на земле.

Свой прежний блеск утратили цветы,
Но сохранили душу красоты.