Памят л.. ларе петрук
(Ларе Петрук)
Був на цвинтарі сьогодні,
Там похмуро, морозець.
І дорога із передмістя
Пролягла до річки там .
Вздовж її стоять дерева
Підлісок був молодий.
Зараз тут куди не глянеш
Горбики з малих могил.
Моі бабця, тьотя Ніна
Тут давно приют знайшли.
А тепер ще і Лариса
До батьків своїх прийшла.
П’ятдесят це не багато
Вона ще могла пожить.
Та всевишній лише знає
Кому жить - кому пора…
Все життя її в турботах
Всім хотіла помогти.
Не судилось земля наша
Прийняла її на завжди.
Тут не треба метушитись
Та й нема куди спішить.
Негаразди відступили
Спочивай вже - на віки.
24. 01. 11р. Житомир-Заречани.
Правка 29.06.2012р.
Свидетельство о публикации №112063001792