Не в сорочцi...
Говорив щоразу, як стрічались.
Обіймав мене і цілував,
Незабаром, з Василем побрались.
Все було, як в казці, як в кіно -
Один одного, як подиху бажали.
Як повітря чистого, його,
Я собою щиро надихала!
Розумів, допомагав, мене любив!
Мчав додому швидко із роботи...
Як же дівчинку чи хлопчика хотів!
Як чекав з суботи до суботи,
Коли разом виїдем гулять,
Щоб за руку, лагідно, тримати...
Все було б, як треба, та видать,
Не в сорочці народила його мати!
Йшов увечорі від друзів, як біда,
Мовчки, небажаная, підкралась -
Жахова аварія страшна...
Одинока, як тополенька зосталась!
Свидетельство о публикации №112062906285