Нiжнi руки

У неї ніжні,
Сніжні руки,
В яких і холод, і вогонь...
Довести спрагу аж до муки —
І дать напитися з долонь!
І — сон-провалля...
                Все щезає,
Та бачу:
Зраджує мене!
Гасає в хижій вовчій зграї,
Аж захлинається —
Клене!
Несила слухать.
                Взять рушницю,
Піти на засідки...
                Рука
Тремтить.
Стріляю у вовчицю —
Попав!
              Прикульгує.
                Втіка...
І — прокидаюсь.
                Де я?..
                Пустка!
Підозр нестяма.
                Марю знов?
З її руки зриваю хустку —
І бачу
Кров...


Рецензии