Знову живу

Я знову відчуваю,
Як серце моє б’ється,
Душа відпочиває,
І радісно сміється.

Я знову хочу жити,
І знову, як колись,
Я здатен зрозуміти,
Всього на світі домогтись.

Та найважливіше – це те,
І я це точно знаю,
Моя душа цвіте,
Я знову, як колись кохаю.

За це я вдячний лиш тобі,
Моя прекрасная царівно,
Ти не покинула мене в журбі,
І не сказала, що тобі все рівно.

Ти мою душу відігріла,
Для мене сонцем ясним стала,
Ти розбудить мене зуміла,
Від збайдужіння врятувала.

Я на краю перебував,
Ще крок – і все, мені кінець,
Я б в прірву порожнечі впав,
Життя мого б погас вінець.

Та десь позаду я почув,
Твій голос, ніжний і ласкавий,
Мене він наче сколихнув,
І витягнув з того провалу.

Він дав мені нову надію,
І розпалив в душі вогонь,
Тепер я відчайдушно мрію,
Торкнутися твоїх долонь

Відчути ніжність їх, тепло,
Твої вуста поцілувати,
Всю свою ніжність і любов,
Лише тобі я хочу дарувати.