Душнi ночi. Тютюн перезрiлий...

* * *

Душні ночі. Тютюн перезрілий.
Перець, навiть на вигляд гiркий.
Стоїш, зелений, несмiлий,
Вона ж — тiльки стан пломiнкий

I в’юнкий.
                Вже давно на вiдданнi.
Остудна, пекуча юга...
Пристрастi надто раннi,
В стуготiння тривог забiга

Доля.
               Що їй, безтямнiй, вiдомо?
Спалахнуть i згорiть назавжди?
...I прокинешся.
Начеб — удома.
Та — як у вагранці: «Води!..»


Рецензии