До вiнця...

Тремтіння,
                прощальне горіння,
Холодне уже,
Ніби ртуть.
Любове — бентего осіння,
Коротка до урвища путь.

Ріка і незвабна, і сонна,
Сира і байдужа земля...
Янтар виноградного грона
Оманливо нас звеселя.

Він тане — а губи холодні,
І трепет холодний,
                і ця
Ріка — як вдова,
Що нагоді
Не рада
                піти до вінця...


Рецензии