До вiнця...
прощальне горіння,
Холодне уже,
Ніби ртуть.
Любове — бентего осіння,
Коротка до урвища путь.
Ріка і незвабна, і сонна,
Сира і байдужа земля...
Янтар виноградного грона
Оманливо нас звеселя.
Він тане — а губи холодні,
І трепет холодний,
і ця
Ріка — як вдова,
Що нагоді
Не рада
піти до вінця...
Свидетельство о публикации №112062905163